Увійти за допомогою
або
або
Кінець
Читатимемо наступний?
Нове!
Оновлення
Крамниця
Спільнота
Посібники
--
РМ 0
ЛР 0
Нове!
Оновлення
Крамниця
Спільнота
Посібники
Міжплатформне збереження
Twitch
– Пов’язано
Дійсний купон
0% знижки на платину
Дійсний купон
#ERROR!
Ваша платина
WARFRAME: Гулі (№ 5)
WARFRAME: Гулі (№ 5)
Субтитри
- Опубліковано
- Top Cow Productions, Inc.
- Лос-Анджелес
- Автори:
- Мет Гокінс (Matt Hawkins)
- Раян Кеді (Ryan Cady)
- А також Кем Роджерс (Cam Rogers) та Раян Мол (Ryan Mole)
- Засновано на ідеї Стіва Сінклера (Steve Sinclair)
- Художнє оформлення: Studio Hive
- Зверстано: Трой Петері (Troy Peteri)
- Розділ 5
- Що… що ти накоїла?
- Медика… ми думали…
- А-у-у…
- Тихше, тихше. Пригальмуй, люба. Ми не знаємо, що ця штука зробила з тобою.
- Я… я теж не знаю.
- Я зцілилася від гульської отрути. А моя сліпота…
- … Медика побачила в ній ще одну проблему, яку потрібно прибрати…
- У зрозумілий їй спосіб.
- Дані.
- А-а-а!
- Орокінські технології силоміць з’єднуються з моїм людським мозком…
- Свідомість мертвого зорельота зливається з моєю…
- Ніколи не бачила таких кольорів і картин. Навіть не могла уявити…
- Це наче запихувати всесвіт у сірникову коробку.
- Я відчуваю, ніби це все замінює мій зір, впливаючи на мозок.
- Я прийшов сюди в пошуках ароґ’я медики.
- Тримайтеся, ґрінери!
- Мій ключ до керування ваорфреймами.
- Я прийшов шукати контроль…
- А натомість знайшов…
- Усемогутність.
- Зореліт хоче… щоб я бачила… як він бачить…
- Це занадто! Мій мозок… мій мозок не створений для!..
- А-А-А!
- Я бачу те, що бачить зореліт. Я знаю те, що знає зореліт.
- Міцукі… якщо це правда…
- БРАККА-БРАККА-БРАККА
- Ро-оо-АА-РР
- СКРІ-І-ІТ
- Ми можемо скористатися твоєю допомогою, щоби вибратися звідси.
- Рай для таких, як я.
- ҐЛА-АК
- РО-ОО-Р
- ЧІТТА-ЧІТТА-ЧІТТА
- Але двері довго не втримають цих уярмлених.
- Вони прорвуться і всьому кінець.
- Я мушу покинути це місце…
- Знешкодити всі загрози…
- Перш ніж повернутися й забрати цей трофей із трофеїв.
- Заради Королев. Заради ґрінерів.
- Вартові брами! Доповідайте ситуацію.
- Без змін.
- Шлях уперед?
- Теннівська погань у приміщенні медики. У пастці.
- Добре.
- Мала, дай нам щось. Покажи вихід.
- Забагато… наче мій мозок… вивертає.
- А-а-а!
- Міцукі!
- «Міцукі…»
- «Дівча».
- «Ти мусиш це зробити».
- БУДДА-БУДДА-БУДДА
- СРІ-І-К
- БАМ-БАМ
- АА-ОО-ОҐГХ
- «Ти мусиш».
- Я бачу. Я бачу їх усіх.
- Заражені, ґрінери, уярмлені… орокінська система захисту не спроможна стримати їх.
- Обраховую змінні. Дві сотні складних симуляцій. Висновок…
- Урятуватися не вийде.
- Дайте відсіч! Відженіть їх від скарбниці!
- Рушаймо до медики!
- Сьогодні ми вб’ємо тенно.
- Слабкість. Сумніви. Усе згоріло в цьому тиглі.
- Ці потвори не завадять мені взяти мій трофей.
- Відкрити вогонь!
- Вор знайшов дещо моторошне. Качечко… ми не можемо дозволити йому зберегти це. Ми повинні зупинити його.
- Знаєш, люба, мій старий завжди казав:
- «Бажання нічого не значать, якщо ти мертва».
- Ти шокована, нас оточено, Лотос зникла.
- Час переосмислити втрати й валити.
- І куди саме точніше ми маємо «валити»?
- Якщо Вор тут досягне успіху…
- То для нас ніде не буде жодного місця, яке б не контролювали ґрінери.
- Ніде?
- Ніде.
- Мозок батька поставили на полицю за крадіжку вантажу зливних плунжерів.
- Кажу, що чолов’яга не був генієм.
- Усе, що я хочу. Усе, за що бився.
- Проріжте шлях. Розчистіть прохід.
- Могутність і слава моїм солдатам та моїм Королевам.
- Усе, що стоїть між мною та тією шаною — це ці двері…
- І останні з моїх ворогів.
- Тенно! Здавайся.
- ВГАҐХ
- тік-тік-тік
- БУ-УМ
- ВЖУ-УШ
- Усе, що я хотів.
- Цей зореліт належить ґрінерам.
- Усе, що я мала.
- Вор забрав у мене.
- Сюрприз.
- І тепер він загнав мене у пастку.
- Треба було тебе знищити.
- Разом із твоїм селищем.
- Мої друзі поранені. Виснажені.
- А-а-а!
- Вони несли мене так далеко. Вони захищали мене так довго.
- Настала моя черга.
- А-а-а
- Що…
- Більше не дозволю!
- Більше не дозволю.
- Ого.
- Ра-а-о-о-о!
- Біжіть.
- Це за мою матір! За мого батька!
- Цікава штука є в помсті, люба. На секунду…
- здається, що ти лишаєш щось позаду.
- Але потім виявляється, що воно повертається сильнішим.
- Як дещо інше.
- Ка-БУ-УМ
- Зореліт створює нових уярмлених. Покваптеся!
- Усе в порядку. Канали розблоковано.
- Ви живі! Меґ, переконайся, що Брама стабільна.
- Нема часу на аналіз інформації. Вам знадобляться дні, щоб обійти першого сторожа. Забудьте.
- Мій хоробрий тенно. Лотос, я можу врятувати його. Я можу зазирнути в аскариду.
- На це нема часу.
- «Вам доведеться покинути зореліт і витягти ключ зі сторони Землі».
- Капітане…
- «Перш ніж вороги зможуть пройти за вами».
- Тримай… теся…
- Це безпечний шлях. Рушайте.
- Я могла б оплатити сотні установок…
- Ось.
- Тобі знадобилися б дні. Ось я зібрала за кілька секунд. Сподіваюся, це допоможе.
- А вона подорослішала.
- Попіклуйся про безпеку Екскалібура!
- Дістаю ключ Порожнечі!
- Прощавай, зорельоте.
- Знову сліпа.
- Я так не думаю.
- Остання перевірка відваги.
- Дівчинко.
- «Твої друзі мертві або скоро стануть такими. Я переміг».
- «Але я ґрінер. Я створений із чогось кращого — створений для чогось кращого».
- Я дарую тобі милостиву смерть.
- Якщо хочеш щось сказати наостанок…
- Скажи їм не…
- Ґх-х… Не…
- Годі базікати, Воре.
- Мій тенно.
- Що Качечка казала про помсту?
- Що лишаєш щось позаду…
- А воно повертається сильнішим?
- Побачимо.
- Виплати за це…
- Мене вб’ють.
- Тенно.
- Тут наші стежки розбігаються.
- Але знай, що де б ми не були, у яких війнах не билися б…
- ми битимемося разом.
- Щойно зв’язок із зорельотом розірвався, я втратила зір. Але всесвіт тепер для мене значно яскравіший.
- Я б винагородила твою доблесть відпочинком, тенно.
- Але нашою системою шириться хаос.
- Війна зовсім не закінчилася.
- Нові друзі…
- Грошей за передавання даних вистачило на ремонт і відсотки за місяць щонайменше. Це вже щось.
- Уперед і вгору!
- Навіть нове місце, яке можу назвати своїм.
- Зі спогадів минулого, що ще станеться, ми знаємо про тебе. Ти говорила, говориш та говоритимеш багато…
- з нею.
- Я… з ким?
- Заради Унум…
- «Саме так».
- Після усього пережитого, усього за що билися…
- Я не можу не відчути краплину надії.
- Кінець.
Перша сторінка
Сторінка
з 26
Остання сторінка
Субтитри
- Опубліковано
- Top Cow Productions, Inc.
- Лос-Анджелес
- Автори:
- Мет Гокінс (Matt Hawkins)
- Раян Кеді (Ryan Cady)
- А також Кем Роджерс (Cam Rogers) та Раян Мол (Ryan Mole)
- Засновано на ідеї Стіва Сінклера (Steve Sinclair)
- Художнє оформлення: Studio Hive
- Зверстано: Трой Петері (Troy Peteri)
- Розділ 5
- Що… що ти накоїла?
- Медика… ми думали…
- А-у-у…
- Тихше, тихше. Пригальмуй, люба. Ми не знаємо, що ця штука зробила з тобою.
- Я… я теж не знаю.
- Я зцілилася від гульської отрути. А моя сліпота…
- … Медика побачила в ній ще одну проблему, яку потрібно прибрати…
- У зрозумілий їй спосіб.
- Дані.
- А-а-а!
- Орокінські технології силоміць з’єднуються з моїм людським мозком…
- Свідомість мертвого зорельота зливається з моєю…
- Ніколи не бачила таких кольорів і картин. Навіть не могла уявити…
- Це наче запихувати всесвіт у сірникову коробку.
- Я відчуваю, ніби це все замінює мій зір, впливаючи на мозок.
- Я прийшов сюди в пошуках ароґ’я медики.
- Тримайтеся, ґрінери!
- Мій ключ до керування ваорфреймами.
- Я прийшов шукати контроль…
- А натомість знайшов…
- Усемогутність.
- Зореліт хоче… щоб я бачила… як він бачить…
- Це занадто! Мій мозок… мій мозок не створений для!..
- А-А-А!
- Я бачу те, що бачить зореліт. Я знаю те, що знає зореліт.
- Міцукі… якщо це правда…
- БРАККА-БРАККА-БРАККА
- Ро-оо-АА-РР
- СКРІ-І-ІТ
- Ми можемо скористатися твоєю допомогою, щоби вибратися звідси.
- Рай для таких, як я.
- ҐЛА-АК
- РО-ОО-Р
- ЧІТТА-ЧІТТА-ЧІТТА
- Але двері довго не втримають цих уярмлених.
- Вони прорвуться і всьому кінець.
- Я мушу покинути це місце…
- Знешкодити всі загрози…
- Перш ніж повернутися й забрати цей трофей із трофеїв.
- Заради Королев. Заради ґрінерів.
- Вартові брами! Доповідайте ситуацію.
- Без змін.
- Шлях уперед?
- Теннівська погань у приміщенні медики. У пастці.
- Добре.
- Мала, дай нам щось. Покажи вихід.
- Забагато… наче мій мозок… вивертає.
- А-а-а!
- Міцукі!
- «Міцукі…»
- «Дівча».
- «Ти мусиш це зробити».
- БУДДА-БУДДА-БУДДА
- СРІ-І-К
- БАМ-БАМ
- АА-ОО-ОҐГХ
- «Ти мусиш».
- Я бачу. Я бачу їх усіх.
- Заражені, ґрінери, уярмлені… орокінська система захисту не спроможна стримати їх.
- Обраховую змінні. Дві сотні складних симуляцій. Висновок…
- Урятуватися не вийде.
- Дайте відсіч! Відженіть їх від скарбниці!
- Рушаймо до медики!
- Сьогодні ми вб’ємо тенно.
- Слабкість. Сумніви. Усе згоріло в цьому тиглі.
- Ці потвори не завадять мені взяти мій трофей.
- Відкрити вогонь!
- Вор знайшов дещо моторошне. Качечко… ми не можемо дозволити йому зберегти це. Ми повинні зупинити його.
- Знаєш, люба, мій старий завжди казав:
- «Бажання нічого не значать, якщо ти мертва».
- Ти шокована, нас оточено, Лотос зникла.
- Час переосмислити втрати й валити.
- І куди саме точніше ми маємо «валити»?
- Якщо Вор тут досягне успіху…
- То для нас ніде не буде жодного місця, яке б не контролювали ґрінери.
- Ніде?
- Ніде.
- Мозок батька поставили на полицю за крадіжку вантажу зливних плунжерів.
- Кажу, що чолов’яга не був генієм.
- Усе, що я хочу. Усе, за що бився.
- Проріжте шлях. Розчистіть прохід.
- Могутність і слава моїм солдатам та моїм Королевам.
- Усе, що стоїть між мною та тією шаною — це ці двері…
- І останні з моїх ворогів.
- Тенно! Здавайся.
- ВГАҐХ
- тік-тік-тік
- БУ-УМ
- ВЖУ-УШ
- Усе, що я хотів.
- Цей зореліт належить ґрінерам.
- Усе, що я мала.
- Вор забрав у мене.
- Сюрприз.
- І тепер він загнав мене у пастку.
- Треба було тебе знищити.
- Разом із твоїм селищем.
- Мої друзі поранені. Виснажені.
- А-а-а!
- Вони несли мене так далеко. Вони захищали мене так довго.
- Настала моя черга.
- А-а-а
- Що…
- Більше не дозволю!
- Більше не дозволю.
- Ого.
- Ра-а-о-о-о!
- Біжіть.
- Це за мою матір! За мого батька!
- Цікава штука є в помсті, люба. На секунду…
- здається, що ти лишаєш щось позаду.
- Але потім виявляється, що воно повертається сильнішим.
- Як дещо інше.
- Ка-БУ-УМ
- Зореліт створює нових уярмлених. Покваптеся!
- Усе в порядку. Канали розблоковано.
- Ви живі! Меґ, переконайся, що Брама стабільна.
- Нема часу на аналіз інформації. Вам знадобляться дні, щоб обійти першого сторожа. Забудьте.
- Мій хоробрий тенно. Лотос, я можу врятувати його. Я можу зазирнути в аскариду.
- На це нема часу.
- «Вам доведеться покинути зореліт і витягти ключ зі сторони Землі».
- Капітане…
- «Перш ніж вороги зможуть пройти за вами».
- Тримай… теся…
- Це безпечний шлях. Рушайте.
- Я могла б оплатити сотні установок…
- Ось.
- Тобі знадобилися б дні. Ось я зібрала за кілька секунд. Сподіваюся, це допоможе.
- А вона подорослішала.
- Попіклуйся про безпеку Екскалібура!
- Дістаю ключ Порожнечі!
- Прощавай, зорельоте.
- Знову сліпа.
- Я так не думаю.
- Остання перевірка відваги.
- Дівчинко.
- «Твої друзі мертві або скоро стануть такими. Я переміг».
- «Але я ґрінер. Я створений із чогось кращого — створений для чогось кращого».
- Я дарую тобі милостиву смерть.
- Якщо хочеш щось сказати наостанок…
- Скажи їм не…
- Ґх-х… Не…
- Годі базікати, Воре.
- Мій тенно.
- Що Качечка казала про помсту?
- Що лишаєш щось позаду…
- А воно повертається сильнішим?
- Побачимо.
- Виплати за це…
- Мене вб’ють.
- Тенно.
- Тут наші стежки розбігаються.
- Але знай, що де б ми не були, у яких війнах не билися б…
- ми битимемося разом.
- Щойно зв’язок із зорельотом розірвався, я втратила зір. Але всесвіт тепер для мене значно яскравіший.
- Я б винагородила твою доблесть відпочинком, тенно.
- Але нашою системою шириться хаос.
- Війна зовсім не закінчилася.
- Нові друзі…
- Грошей за передавання даних вистачило на ремонт і відсотки за місяць щонайменше. Це вже щось.
- Уперед і вгору!
- Навіть нове місце, яке можу назвати своїм.
- Зі спогадів минулого, що ще станеться, ми знаємо про тебе. Ти говорила, говориш та говоритимеш багато…
- з нею.
- Я… з ким?
- Заради Унум…
- «Саме так».
- Після усього пережитого, усього за що билися…
- Я не можу не відчути краплину надії.
- Кінець.
Проведіть, щоби побачити більше
